Пам'ятай про КРУТИ!

 

Понад сторіччя тому юні герої Крут зробили майже неможливе ціною власного життя.

1918 року біля залізничної станції Крути кілька сотень українських студентів та гімназистів прийняли нерівний бій з чотирьохтисячною армією росіян під проводом Муравйова. Українські юнаки загинули і власною кров’ю вписали героїчну сторінку в історію визвольних змагань нашого народу.

Крути стали легендою, символом жертовності та незламності молодого покоління. Вічна слава й пам’ять Героям, які полягли в бою за наше сьогодення та свободу України.

Земля сивіла в пасмах ковили,

Ревів вітрисько в зареві туману,
А молоді, безвусі юнкери
Лиш мали Душу в тілі полум'яну.

Із Півночі хурделиця мела,
В безвладді стугоніла Україна,
Ще тільки народилась - не жила,
Та вила неустанно хуртовина.

Ніч свої ризи кинула на край,
І надщербились долі на світанні,
Просочився бідою небокрай,
Цей перший бій буде для них останній.

Нестримний вітер бив у їх серця,
Хурделя колисала колискову,
Надія лиш на себе і Творця
У стужу ненависну цю зимову.

Виднівся, в сяйві ранку, хресний шлях,
Що юнаків провадив на Голгофу,
І непосильний хрест лиш на плечах
Їх до землі прихилював потроху.

Кругом зрадливе линуло:"Розпни".
Їх тільки триста! Боже, ти мій правий!
Навколо них вогонь в снігу, дими,
А за плечима - доля їх держави.

Предчасна тризна тугою лягла,
Коли гармати розривали груди,
Та падала й скажена тут орда,
У завиванні чулось тільки:"Крути!"

Струміла кров на зранені сніги,
Тіла поклавши в материнськім лоні,
І хоч розбити хугу не змогли,
Та лицарями стали Неба й Волі.

Вогнем завзяття світять небеса
І славою віків гримлять простори,
В майбутнє проросли їхні життя,
Небесних Сотень сплочені опори!

Olena Kindratyszyn

Пам’ятаймо, про самопосвяту крутянців!

Повторимо правила пожежної безпеки!

Батьки і діти!

    Це вбереже життя: кілька порад стосовно пожежної безпеки вдома, коли                                                         вимикають електроенергію

                 Дбай про власну безпеку та безпеку своїх рідних! Головне тепло та світло —

                             не ззовні, а всередині кожного з нас!

Хвилина мовчання!

    Сьогодні, 25 січня, хвилина мовчання присвячена Сергію Бузейникову.

Вісім років роки як загинув від підступного ворога командир взводу 28 - ї окремої механізованої бригади лейтенант Сергій Бузейников ("Тайфун"). Разом з ним - солдат Олександр Ливадар ( "Пушкін")

Бузейніков Сергій Миколайович - командир 2-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 28-ї окремої гвардійської механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, лейтенант.

Народився 23 березня 1992 року в місті Кіровоград (з 2016 року - Кропивницький). З 1999 року сім’я Бузейнікових мешкала в селі Захарівка Світловодського району Кіровоградської області. У 2009 році закінчив загальноосвітню школу села Захарівка Світловодського району.

З 2009 року в Збройних Силах України. У 2013 році закінчив Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (місто Львів) за спеціальністю «Управління діями підрозділів механізованих військ».

З 2013 року служив в 28-ій окремій гвардійській механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А0666, селище міського типу Чорноморське Комінтернівського (з 2016 року - Лиманського) району Одеської області).

З осені 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

25 січня 2015 року лейтенант Бузейніков загинув унаслідок вибуху, який здійснив терорист-смертник, під час огляду автомобіля на блокпосту в районі міста Мар’їнка Донецької області.

28 січня 2015 року похований на кладовищі села Захарівка Світловодського району.

10 вересня 2015 року у селі Захарівка Світловодського району на фасаді будівлі загальноосвітньої школи (вулиця Гагаріна, 6), де навчався Сергій Бузейніков, йому відкрито меморіальну дошку.

Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (04.06.2015- посмертно).

Залишились дружина та донька.

Вічна пам’ять і вічна Слава Героям, які полягли в боях за нашу вільну, незалежну Україну!

Вічна Пам’ять усім загиблим у війні українцям!

Слава Українським Воїнам!

Слава Україні!

З Днем Соборності України!

   

          22 січня - особлива дата в історії України. У цей день ми відзначаємо два важливих свята - проголошення Української Народної Республіки та Акт Об'єднання українських земель. 105 років тому, 22 січня, українці проголосили незалежність своєї держави і створили Українську Народну Республіку, а рівно через рік відбувся Акт злуки УНР і ЗУНР. 

«...Однині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини Єдиної України – ЗУНР (Галичина, Буковина, Закарпаття) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна УНР», – йдеться в тексті Універсалу.

Це була подія, до якої українці йшли кілька століть. Але об’єднання, – таке очікуване і необхідне, – відбулося лише на папері. Розкол, конфлікти і розбіжності серед українських лідерів призвели до втрати країни на довгих 70 років.

      Головна традиція в День Соборності - це живий ланцюг, який українці вибудовують, символізуючи об'єднання українських земель і державну єдність. Історія цієї традиції починається в 1990 році - тоді живий ланцюг простягнувся з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного. За різними оцін

ками, участь в акції взяли близько трьох мільйонів чоловік.

 

      Відтоді це стало доброю традицією, яку щороку влаштовують у різних куточках України. У Києві 22 січня таким чином "з'єднують" два береги Дніпра - лівий і правий, символізуючи об'єднання Сходу і Заходу України.

      Учні 6-х класів підтримали цю традицію і також влаштували  живий ланцюг до Дня Соборності України.

  

В умовах нової визвольної війни, війни за право існувати Україні, як державі, питання соборності та єдності для нас актуальні, як ніколи. Щодня ми боремося за єдину та неділиму Україну. Саме за це вмирають наші брати і сестри.

Ніхто не вірив що ми вистоїмо та утримаємо країну в 2014 році, ніхто не сподівався, що ми вистоїмо в 2022. Сьогодні ж всі цивілізовані країни з повагою і надією дивляться на те, як потужна, сильна, незалежна Україна стає ключовим фактором боротьби за демократію і цивілізацію проти терору та тоталітаризму в світі.

Ми розуміємо, що ніхто не подарує нам сильну демократичну країну, чесні прозорі суди, відсутність корупції, моральну авторитетну владу. Ми самі повинні захистити, очистити і розбудувати нашу країну, не давши її зруйнувати та розірвати ані зовнішнім, ані внутрішнім ворогам. В єдності – наша сила! З нами Бог, з нами Україна і з нами буде перемога!Найбільшим каменем спотикання для наших ворогів стала єдність всієї України — велика непереборна сила, котру ніщо не зможе здолати!

Сьогоднішнє свято ще раз нагадує, наскільки нелегко нашій країні давалися кроки до утвердження незалежності, наскільки нелегко нам зараз виборювати свою соборність. Але ми неодмінно все подолаємо та переможемо, беззаперечно відновимо наші кордони, обов'язково відбудуємо вільну, суверенну, демократичну, правову та соціальну державу.

Вітаємо із Днем Соборності України!

Ми не забудемо!

 

         Сьогодні в Україні відзначають День пам’яті захисників донецького аеропорту, яких за мужність та неймовірну стійкість називають кіборгами.

   “Кіборги” вистояли, не встояв бетон”, – фраза, яка увійшла в історію разом із подвигом українських бійців.

     Бої за Донецький аеропорт тривали з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року, тобто 242 дні. В обороні також брали участь волонтери і медики, тому в День пам’яті кіборгів вшановують і їхню пам’ять.

     Цього самого дня українські силовики завдали удар по позиціях терористів та встановили контроль над Донецьким летовищем. Пізніше була повна дестабілізація міста Донецьк, початок окупації та нескінченні спроби ворога відібрати контроль над аеропортом, але наші воїни не здавали позицій і, навіть під шквальним вогнем, тримали оборону.

   18-21 січня 2015 року внаслідок підриву терміналу ДАП загинуло 58 захисників-кіборгів, які відстоювали цей плацдарм до останньої краплі крові. 21 січня 2015 року було прийнято рішення відвести українських військовослужбовців з нового терміналу – цей об’єкт був повністю зруйнований і не придатний для оборони.

     За офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт, загинули більше 200 військових.

    Сьогодні, 16 січня, з ініціативи самих «кіборгів», які пройшли через 242-денне пекло, відзначається День захисників ДАПу та вшановується пам’ять загиблих побратимів.

  

    

11 січня - Міжнародний день "Дякую"

 

Я вдячна тобі, український солдате!

В завершення таїнства Божого свята

Я вдячна тобі, український солдате!

За мій Святий вечір з родиною в хаті,

За страви, що можу в Різдво скуштувати,

Кутею з узваром смачним смакувати,

Різдвяну колядку що можу співати

І нею Ісуса Христа прославляти!

Я вдячна тобі і вклоняюся низько:

Що ворога ти не підпустиш і близько,

Що влучно збиваєш всі дрони й ракети,

Відводиш від нас смертоносні прилети!

Я щиросердечно подяку складаю

І Господа Бога за тебе благаю

В молитві щоденній, в надії та вірі,

У повній, відвертій до Нього довірі.

Аби захистив і зберіг тебе, брате,

Мій сильний та мужній вкраїнський солдате!

Щоб ти повернувся до рідної хати,

Де люблять і вміють незмінно чекати.

А ще вдячна тим, кого більше ніколи

Не звабить п'янкий аромат матіоли,

Навічно хто злинув у зоряне небо,

Щоб сонце світило для мене і тебе!