ПАМ'ЯТАЄМО!

                       Сьогодні ми згадуємо воїнів НЕБЕСНОЇ СОТНІ!

Дев'ять років тому у самому центрі Києва тривали одні з найбільш жорстоких подій в роки Незалежної України. У відповідь на спробу мирного виступу демонстрантів спецпідрозділи МВС застосували проти учасників Євромайдану спочатку водомети та сльозогінний газ, а потім – вогнепальну зброю та бронетранспортери.

20 лютого увійшло в історію як "кривавий четвер", адже тоді саме тоді українці потрапили під снайперські обстріли, намагаючись повернути втрачені позиції. Тоді від рук режиму загинули 47 протестувальників, а всього було вбито 105 людей. Утім боротьба тривала й закінчилася лише тоді, коли диктаторів було скинуто з "трону".

Герої Небесної Сотні власним життям, своєю жертовністю продемонстрували щире прагнення українців жити у вільній, демократичній і суверенній державі. Усі Герої залишаться в пам’яті народу назавжди, є гордістю й прикладом для майбутніх поколінь.

Четверо Героїв Небесної сотні, які проходили пластовий і скаутський вишкіл. Усі вони були вбиті або смертельно поранені 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській в Києві. Двоє із них були причетні до Пласт - український скаутинг. Інші двоє до YMCA – організації, яка використовує скаутський метод і в ряді країн є частиною національних скаутських організацій.

         СОЛЬЧАНИК Богдан, 28 років. Народився в Старому Самборі. 

        За неперевіреною інформацією долучався до Пласту ще юнаком. Студентом став активним учасником змагань із пішохідного мандрівництва «Стежками Героїв», які організовує щорічно Пласт в Карпатах. Богдан був одним із кращих, зокрема організував і водив на змагання свою власну команду. Подав заяву вступу до Пласту, певний час був старшим-пластуном прихильником у Станиці Львів. Відтак залишався приятелем Пласту. Історик, викладав в Католицькому університеті у Львові.

        ХРАПАЧЕНКО Олександр, 26 років. Народився і виростав в місті Рівне. 

       Студент місцевого гуманітарного університету. Навчався на кафедрі театральної режисури. Провідний актор-соліст театру вільної пластики «Яблуко», організованого при кафедрі молодіжною організацією YMCA. На скаутському таборі здобув ступінь «скаута-рейнджера». Зазвичай на таборі із 30-40 осіб лише 7-8 осіб отримують таке визнання. Брав участь у воєнізованому рятувальному підрозділі. Одного разу під час походу врятував життя чоловікові – в скаутингу за такий вчинок є найвище відзначення-визнання.

 

                                                      ЗУБЕНКО Владислав, 23 роки. 

    Народився в Харкові за кілька місяців до проголошення Україною Незалежності. 

   Відмінник в школі, писав вірші, брав участь в олімпіадах. З десятого класу очолював шкільне самоврядування. Їздив у дитячі притулки, де з однодумцями організовував свята для сиріт. Брав участь у програмах з пропагування здорового способу життя, був волонтером-скаутом YMCA. Займався реконструкцією середньовічних битв, був скаутом. На Майдан приїхав у лютому 2014 року і вступив до Самооборони. Влад говорив: «Існує лише Честь та Відважність. Не бійся смерті».

                              

                                 

                        ГУРИК Роман, 19 років. Народився і виростав в Івано-Франківську. 

     У 2007 році місцевий осередок Пласту проводив набір до пластових гуртків. У 2-й українській гімназії, де навчався Роман, до гуртка пластового впорядника Іллі Гончарова зголосились учні 7 класів. Певний час в цьому гуртку пластував і Роман Гурик. Гурток був в складі 49-го куреня імені Івана Миколайчука. На час Майдану – студент філософського факультету Прикарпатського університету. Мріяв про вступ у морську академію. Прадід Романа і два його брата були вояками УПА, двоє останніх – загинули в боротьбі.

                                 

20 лютого 2014 року.

Ця дата вбудована в нашу історію.

Перші дні російсько-української війни.

Перші жертви.

Ми платимо величезну ціну свій вибір жити та процвітати,

проте ми не здамось і не відступимо.

Заради усіх живих та в пам'ять усіх полеглих.

Не забудемо!

Героям слава!

До Дня Державного Герба

                                

Тризуб.

              19 лютого 1992 року Верховная Рада України затвердила своєю Постановою Державний Герб Незалежної України. У Болгарському літописі є зображення війська Святослава Ігоровича (сина Княгині Ольги) з прапорами, на верхівках держаків яких також зображені золоті Тризуби.
             У 1912 році, при розкопках Десятинної церкви було знайдено цеглини, з яких будувалась церква, а також золоті та срібні монети Володимира Великого, на яких проступало зображення Тризубу.
Тризуб зображений на могильний плиті Анни Ярославни, французької королеви, доньки Ярослава Мудрого, Київського Князя, який побудував Софійський Собор, в якому теж є зображення Тризубу.
         Наша історія має величезну глибину і вона є скрізь: в пам'ятках архітектури, в літописах, навіть в грошових одиницях. І звісно, в Гербі.

     Нашому Гербу набагато більше, ніж 30 років. Йому вже більше 1000 років.  

                                          Славимо його!

                                             

13 лютого - Всесвітній день радіо

       

   

13 лютого   

ВСЕСВІТНІЙ  ДЕНЬ РАДІО

      На глобальному рівні радіо як носій інформації для людства залишається найбільш широко вживаним. Завдяки простоті й дешевизні ним можливо охопити найбідніші верстви населення та віддалені райони, де поки що недоступні інші види комунікації. Також радіо — це екстрений зв’язок під час надання допомоги в разі стихійних чи техногенних катастроф. Унікальна властивість радіо в тому,  що воно має великий вплив на настрої суспільства, при цьому надаючи можливість висловитися та бути почутим представникам різних громадських та політичних структур.Ідея святкувати 13 лютого Всесвітній день радіо належить ЮНЕСКО, яка затвердила його в 2011 році. ООН підтримала цю ініціативу в 2013 році.

      

ВИНАХІДНИКИ РАДІО

До кінця 1800-х років одночасно декілька вчених у різних країнах наполегливо займалися практичними дослідженнями електромагнітних хвиль, які являються основою радіозв’язку.  Тому звання винахідника радіо  важко віддати одній людині.

Генріх Герц

Створенням генератора та резонатора відзначився фізик з Німеччини  Генріх Герц, який у 1887 році за допомогою цих приладів здійснив передачу електромагнітних хвиль на відстань без дротів. Втім, вчений не вважав, що це його відкриття буде мати хоч якийсь практичний сенс. 

Нікола Тесла

Нікола Тесла, відомий винахідник, який на той час жив у США та досліджував атмосферну електрику, раніше за інших наблизився до створення приймача електромагнітних хвиль. Ще в 1890 році він описав прилад, який дозволятиме на відстані слухати будь-що — виступи політичних лідерів, музику, пісні чи проповідь священника. В 1893-1895 роках вчений створив приймач та передавач радіохвиль власної конструкції.

Прилад Тесли міг переводити радіосигнали в акустичні звуки, так само як сучасні радіоприлади. Але, за задумом Тесли, радіосигнал був лише проміжною ланкою в грандіозному плані передавати за допомогою гігантського резонатора по всьому світу електричний струм, не використовуючи дроти. Наскільки реальною була ця ідея, судити важко, адже, на жаль, Тесла не встиг втілити її в життя.

Олівер Лодж

В 1894 році в Оксфорді Олівером Лоджем було продемонстровано передачу радіосигналу на 40 метрів — від однієї будівлі до іншої. Продовжувати роботу над вдосконаленням своїх приладів Лодж не став, бо так як і Герц, не бачив майбутнього для використання цього явища на практиці.

Олександр Попов

Олександр Попов, російський фізик, у 1895 році в університеті Петербургу прочитав лекцію, в якій обґрунтував можливість радіозв’язку, а в 1896 році вперше здійснив передачу радіотелеграми. Словами, які вперше транслював Попов, стали набрані азбукою Морзе  ім’я та прізвище — «Генріх Герц». 

Попов теж використав приймач та передавач власного виготовлення, базуючись на приладах Олівера Лоджа. Але російський вчений вдосконалив пристрій, і він відзначався високою чутливістю та надійністю. Винахідник також додав до свого приладу антену, що дозволило вважати цей пристрій новаторським, а опис радіоприладу Попова було перекладено на всі європейські мови.

Гільєрмо Марконі

Молодий італійський винахідник Гільєрмо Марконі отримав патент на радіоприймач та передавач в 1896 році через два місяці після першої радіопередачі Олександра Попова. В 1901 році Марконі продемонстрував передачу радіосигналу через Атлантичний океан. Патент на винахід радіозв’язку  Марконі отримав у США в 1905 році, а в 1909-му його нагородили Нобелівською премією з фізики.

Між Марконі та Теслою виникла судова суперечка щодо права на винахід радіо.  В результаті судового слідства саме Нікола Тесла отримав офіційне звання винахідника радіо в США, щоправда, вже посмертно.

В 1906 році Реджинальд Фессенден провів двосторонній сеанс радіозв’язку через Атлантику, в якому телеграми доходили безперешкодно, а от спроби передавати людську мову або музику не мали успіху. Але вже в 1909-му американець Чарльз Геррольд збудував радіостанцію з технологією передачі голосу. Саме його радіостанція першою почала транслювати музику, також Геррольду належить авторство терміну «радіомовлення».

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ РАДІО В ІСТОРІЇ

• 1919

  В Росії вперше відбулася трансляція голосу на радіо.
• 1938

  Радіоспектакль на американській станції CBS роману Герберта Веллса «Війна світів» викликав паніку серед населення. Люди думали, що на Сполучені Штати справді напали прибульці.
• 1946
  

  Засновано Радіо ООН — радіослужбу, яка є частиною Департаменту громадської інформації Секретаріату ООН.
• 1954

  В США на ринок випустили перший комерційний транзисторний радіоприймач.
• 1957

  Два радіопередавачі були єдиною апаратурою на першому супутнику Землі, запущеному Радянським Союзом.
• 1992

  В Україні з’явилася перша комерційна радіостанція.

       Радіо існує з нами довше, ніж інші засоби інформації, а щоб користуватися ним, не потрібно навіть вміти читати. Тому радіо залишається незамінним для неписьменних людей в бідних та віддалених регіонах планети. Завдяки радіо вони мають змогу долучитися до класичної та популярної музики, театральних постановок.

       

  
  

  
  Це досить дивно, але в епоху сучасних технологій радіо все одно продовжує бути актуальним і важливим у нашому повсякденному житті. Мабуть, немає людей, що не вмикають радіо в автомобілі під час довгих чи коротких поїздок. Адже саме тоді ми маємо час послухати останні новини або нову пісню улюбленого виконавця.

        До того ж радіо має ефект несподіванки — ніколи не знаєш, яка композиція прозвучить наступною, і це може бути добре забута, але така приємна пісня, пов’язана з ностальгічними спогадами.

        Саме завдяки винаходу радіо з’явилося й телебачення. Важливим радіо залишається і в інших галузях людської діяльності — в радіонавігації, радіокеруванні, визначенні місця знаходження різних об’єктів, що широко застосовується в промисловій та військовій  сфері.

•        Короткохвильове радіо часто називають «кризовим радіо», бо воно приходить на допомогу в разі відсутності телефонного зв’язку, електричного струму та мережі інтернету. Більш того, радіозв’язок є незамінним для рятувальних служб у подоланні наслідків різних надзвичайних ситуацій, полегшує знаходження потерпілих для надання їм допомоги.

• 
  

Майбутній інженер!

           

                                 Учень 6-Б класу    Буковський Юрій 

                                власноруч сконструював зарядний пристрій!

                           Побажаємо майбутньому інжеренеру нових звершень!

                                                     Вперед до ПЕРЕМОГИ!