Річниця Чорнобильської трагедії

     Сьогодні переглянули наукові та документальні фільми до річниці Чорнобильської трагедії в 6-А та 6-Б класах : "Чорнобиль- наш вічний спомин та вічний біль" та на уроках фізики в 7-х класах  "16 маловідомих фактів про Чорнобиль", ",8 і 9 класах " Чорнобиль. Як це було"

                                                     

                                                     

Орієнтовний план відповіді з фізики

 Орієнтовний план розповіді про фізичний прилад:

1. Для вимірювання якої величини прилад призначений?

2. Яка будова приладу?

3. Який принцип дії приладу?

На конкретному приладі даного виду учні повинні вміти визначити границю вимірювання та ціну поділки.

Орієнтовний план розповіді про фізичне явище:

1. Назвати істотні ознаки та умови перебігу даного фізичного явища.

2. Розповісти, як це явище можна побачити на досліді та де воно використовується в техніці.

3. Теоретично обґрунтувати фізичне явище.

Орієнтовний план розповіді про фізичний закон:

1. Формулювання закону, математичний запис, графік.

2. Область дії закону.

3. Дослідне його підтвердження.

4. Теоретичний вивід або пояснення.

5. Ким, коли, як був відкритий закон?

6. Де в природі можна спостерігати дію закону? Як він враховується та використовується в техніці?

7. Які наслідки закону?

Орієнтовний план розповіді про фізичну величину:

Історична подія!

       Вже сьогодні о 15:15 відбудеться запуск місії JUICE. 

       Ось кілька фактів, чому цей запуск стане історичним:

 JUICE спробує знайти життя на крижаних супутниках Юпітера - Ганімеді, Каллісто та Європі.

 Апарат виведе на орбіту Ariane 5. Це останній запуск легендарної європейської ракети-носія.

 Ariane 5 для запуску прикрасили малюнком 9-річної Ярини Закалюжної з Житомира. На малюнку зображена Земля, яка передає Юпітеру апарат JUICE.

Той самий малюнок української дівчинки, який нанесли на ракету Ariane 5

На роботі 9-річної Ярини Закалюжної зображено Землю, яка передає Юпітеру апарат JUICE. Також на маолюнку є три супутники планети, що демонструють різні емоції від цієї зустрічі: один злякався, інший здивувався, а третій і зовсім заснув.

Малюнок Ярини переміг на конкурсі Європейської космічної агенції з-поміж 2600 робіт, надісланих дітьми з 63 країн світу. Він прикрашає ракету, що відправить до Юпітера космічний апарат JUICE.

Україна – космічна держава!

                 

          

      12 квітня ми відзначаємо День працівників ракетно-космічної галузі України.

    І як сьогодні було не згадати генія, чиї ідеї випередили час - Юрія Кондратюка. Його внесок у науку можна сміливо назвати неоціненним, адже саме він запропонував безліч сміливих, новаторських ідей, що пізніше дозволили людству вперше побувати у космосі.

       Та найголовнішим його досягненням стала схема польоту до Місяця, що пізніше отримала назву «траса Кондратюка». Саме ця розробка допомогла американцям успішно посадити корабель на Місяць у 1969 році. 

       Юрій Кондратюк – український радянський вчений-винахідник. Олександр Ігнатійович Шаргей (справжнє ім’я Юрія Кондратюка) народився в Полтаві у 1897 році.1929 року двома тисячами примірників за власний кошт Юрій видав книжку "Завоювання міжпланетних просторів", де описав "трасу равлика". За допомогою цих розрахунків американські астронавти у 1969 році змогли дістатися Місяця. був одним із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. Саме Кондратюк автор “траси Кондратюка”, якою подорожували на Місяць космічні кораблі “Аполлон”. 

         У 1930 році Кондратюк жив у Західному Сибіру, де працював над проєктуванням і будівництвом зерносховищ. Там він побудував найбільший у світі елеватор без металу та цвяхів, який уміщував понад 10 тисяч тонн зерна. Сам Кондратюк назвав його "мастодонтом", порівнюючи з доісторичною твариною.

      Замість того, щоб нагородити винахідника, його посадили до в'язниці, звинувативши в шкідництві. У той час подумали, що Кондратюк навмисно побудував елеватор без цвяхів, щоб все розсипалося. Насправді ж зерносховище простояло ще довго й згоріло наприкінці 80-х років. Пізніше ув’язнення замінили на заслання, а після звільнення йому дозволили працювати над проєктами вітряних електростанцій у Криму, Харкові та Москві.

      Роботу перервала Друга світова війна. Одразу після нападу Німеччини на СРСР Кондратюк записався добровольцем у народне ополчення. Загинув 23 або 25 лютого 1942 року на території Орловської або Калузької областей

           Ім'я винахідника носить астероїд — 3084 Кондратюк, а також кратер на зворотному боці Місяця. Крім того, Юрій Кондратюк занесений до Міжнародної космічної Зали Слави Музею історії космосу в Нью-Мексико.

         У Полтаві встановлений пам'ятник Юрію Кондратюку.

На честь 100 років від дня народження винахідника була випущена марка, а НБУ видав ювілейну монету.

                                                  

  

      учні 6-х і 7-х класів знайомилися сьогодні з нейоміврною історією  геніального українця                                          ЮРІЯ КОНДРАТЮКА, який проклав трасу на Місяць!

                                    

З ВСЕСВІТНІМ ДНЕМ КОСМОНАВТИКИ!

Якби ми більше дивилися на зорі і більше берегли нашу прекрасну Планету!

... не тільки про літальні апарати, а про пошук і пізнання безмежжя - це про космонавтику!

Астрономи насолоджуються барвами зірок, дивуються розмірам туманностей, феєрії спалаху над-нової, дивляться, видивляються, вивчають і цей процес безкінечний, допоки існуватиме людство і серед них ті, кому Всесвіт виділив особливу долю! І вони таки ЩАСЛИВІ, бо мають те, чого не маємо ми, пересічні...

Серед плеяди світових вчених є чимало наших, уродженців української землі.

Юрій Кондратюк (справжнє ім'я - Олександр Шаргей) - родом з Полтави

Григорій Шаян - народжений в Одесі, великий і відданий послідовник Фламеля

Олександр Орлов - директор чотирьох обсерваторій, дві - засновані в Києві та Полтаві

Жаль, що мало згадується Олексій Ганський - теж родом з Одеси, перший директор обсерваторії в Симеїзі. Він так захопився сонцем, що проводив ночі і дні розглядаючи це світило (саме він звернув увагу на залежність форми сонячної корони від активності появи на поверхні зірки плям). Його іменем названий кратер на Місяці. Видатний український астроном - кавалер ордену Почесного легіону

Не менш цікавою особистістю був Петро Куликовський - народжений в Києві, нащадок старовинного польського роду і козацького - з боку діда по матері. Автор багатьох книг і дуже популярної у світі "Зоряної астрономії"...

Всесвітньо відомий Карл Саган (США, НАСА) - теж має коріння предків, народжених в Україні (мати його, власне родом зі Львова, батько - з Кам. Подільського)...

Засновник планетарного товариства, оригінал, який бачив космічне майбутнє людства. Був одним з тих, хто відправив послання позаземним цивілізаціям.

Цікаво: почули....? Чи вагаються почути...?

Космос і вчені, які його досліджують - це дивний симбіоз науки і фантазії! Без цього тандему, насправді - ніяк!

(лише трошки імен, а їх - це велика команда дослідників і практиків космонавтики)

...Зорі в хату якось залетіли...

Пилом зоряним тоді осіли...

З Днем математика!

     1 квітня всі причетні до «цариці наук» святкують День математика.

Ніхто точно не знає про причини вибору саме цієї дати для відзначення Дня математика, немає інформації й про ініціатора цього свята. Але ці дрібні негаразди анітрохи не бентежать математиків, людей, які вирішили присвятити своє життя точним наукам.

Це неофіційне свято – хороший привід згадати про найбільші математичні відкриття людства, досягнення представників природничих наук, про видатних діячів, які залишили помітний слід в історії математичної науки.

Вітаємо всіх причетних зі святом і бажаємо нових математичних звершень!!!

 Знайомтеся :

    Марина В'язовська (1984) – українська математикиня. Кандидат фізико-математичних наук (2010 рік), доктор природничих наук (лат. Doctor rerum naturalium, 2013 рік). Друга з жінок (після Мар'ям Мірзахані) та українських математиків отримала Медаль Філдса (2022) за елегантне розв'язання частини 18-ї проблеми Гільберта – задачі про пакування куль у 8-вимірному просторі.

              Михайло Остроградський (1801 – 1861) – український математик, механік і фізик.

Належав до козацько-старшинського роду Остроградських, що походив від бунчукового товариша Івана Остроградського, який жив у XVII ст. Михайло Остроградський вважається одним з провідних математиків середини XIX ст. У 2001 році ЮНЕСКО внесла Михайла Васильовича Остроградського до списку видатних математиків світу.

                  Георгій Вороний (1868 – 1908) – видатний український математик.

 Член-кореспондент Російської Академії наук з 01.12.1907, професор Варшавського університету.

Володимир Левицький (1872 – 1956) – український математик. 

  Доктор філософії. Професор Львівського університету. Голова, дійсний член НТШ.

         Михайло Кравчук (1892 – 1942) – український математик, академік АН УРСР (з 1929), доктор фізико-математичних наук (з 1924), професор Київського політехнічного інституту. Засновник школи українських конструкторів ракетної та космічної техніки (академік Архип Люлька, Сергій Корольов та Володимир Челомей). Співавтор першого тритомного словника української математичної термінології.

            Стефан Банах (1892 – 1945) – український та польський математик, один із творців сучасного функціонального аналізу, один із двох засновників і безперечних лідерів Львівської математичної школи, професор університету Яна Казимира у Львові та Львівської Політехніки (з 1924), декан фізико-математичного факультету Львівського університету (1939-1941), керівник Інституту математики АН УРСР (Львівська філія) (1940-1941), депутат Львівської міської ради (1940-1941).

   

      Микола Чеботарьов (1894 – 1947) — український і російський математик, член-кореспондент АН СРСР, заслужений діяч науки РРФСР, засновник Казанської алгебраїчної школи.

    Микола Боголюбов (1909 – 1992) – український та російський математик і механік, фізик-теоретик, засновник наукових шкіл з нелінійної механіки і теоретичної фізики, академік АН УРСР (від 1948) і АН СРСР (від 1953).

                 Віктор Глушков (1923 – 1982) – український вчений, піонер комп'ютерної техніки, автор фундаментальних праць у галузі кібернетики, математики і обчислювальної техніки, ініціатор і організатор реалізації науково-дослідних програм створення проблемно-орієнтованих програмно-технічних комплексів для інформатизації, комп'ютеризації і автоматизації господарської і оборонної діяльності країни.

Глава наукової школи кібернетики. Лауреат численних премій і нагород. Дійсний член АН УРСР (1961), АН СРСР (1964). Почесний член багатьох іноземних академій. Засновник Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України, який і очолював до 1982 р.