День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років

 

Сьогодні День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

 1939–1945 років

    Від минулого року вшанування пам'яті полеглих героїв та всіх борців з нацизмом у Другій світовій війні встановлено в Україні на загальнодержавному рівні на 8 травня – день капітуляції Німеччини.

До цього кроку наша країна рухалася поступово. Після Революції Гідності було запроваджено День пам'яті та примирення 8 травня.

     У 2016 відмовилися від радянської назви "День перемоги" та визначення "велика вітчизняна війна". Натомість на 9 травня було встановлено День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

    У 2017 році в Україні заборонили "георгіївську стрічку", яку раніше використовували на заходах до Дня перемоги, але з 2014-го ця стрічка є ознакою сепаратизму та російської агресії. Символом пам'яті про війну в Україні стала квітка червоного маку та гасло "Ніколи знову".

     У червні 2023 президент Володимир Зеленський підписав закон про встановлення в Україні Дня пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 державним святом на 8 травня. Водночас 9 травня стало Днем Європи.

       У мирний час 8 травня в Україні мало б бути неробочим днем, але через воєнний стан всі додаткові вихідні скасовано.

        Відновлення історичної правди. 

    Історія Дня перемоги та чому його перенесли в Україні

    Програш нацистської Німеччини у війні було задокументовано в Акті про капітуляцію 7 травня 1945 у французькому місті Реймс. Однак радянський лідер Йосип Сталін відмовився визнавати документ та наполіг, щоб його підписання відбулося в Берліні, здобутому Червоною армією.

    Наступного дня, 8 травня 1945, о 22:43 за центральноєвропейським часом було підписано другий Акт про капітуляцію Німеччини в берлінському передмісті. Він передбачав припинення вогню з 23:01. Тоді ж почалися велелюдні святкування на площах Лондона, Нью-Йорку, Чикаго.

      На честь цієї події у Європі було встановлено свято "Victory in Europe Day" (День перемоги в Європі). Щорічно 8 травня о 23:01 у багатьох містах відбувається акція "Перша хвилина миру".

     На відміну від європейських країн, у СРСР перемогу над нацизмом традиційно відзначали 9 травня. Саме цього дня 1945 року Акт про капітуляцію Німеччини було доставлено Сталіну.

    Якщо в перші десятиліття після завершення Другої світової 9 травня в Союзі навіть не було вихідним днем, згодом радянська влада, а потім і російська, зробила з цього дня культ.

    РФ фактично прагне "присвоїти" перемогу над нацизмом, однак внесок у неї зробили десятки країн. Воєнні дії велися на території близько 40 держав – у Європі, північній Африці, Азії, Тихоокеанському регіоні.

     Українські землі були одним з основних театрів воєнних дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого спротиву. Мільйони українців чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Майже всі українські підприємства були переорієнтовані на потреби оборони.

     Нацистський та комуністичний режими під час окупації території України здійснювали численні злочини проти цивільного населення – Голокост, масові вбивства та депортації народів. Втрати українців у Другій світовій досягають близько 8 млн осіб, із них 5 млн – цивільних громадян та 3 млн військових.

      Щоб відновити "історичну правду" та відзначити внесок українського народу у перемогу в Другій світовій війні, був ініційований законопроєкт про встановлення Дня пам'яті і перемоги над нацизмом 8 травня.

    "З метою відновлення історичної правди та справедливості Україна як невід’ємна частина великої європейської родини має відзначати День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років разом з усією Європою і всім цивілізованим демократичним світом саме 8 травня", – йшлося у пояснювальній записці до законопроєкту.

    "Жодна країна не може претендувати на виняткову роль у перемозі над нацизмом. Перемога – результат титанічних зусиль десятків держав і сотень народів. Так само неприпустимими є спроби прикриватися моральним авторитетом переможця в Другій світовій для реваншизму. Кульмінацією цієї агресивної політики РФ став напад на Україну у 2014 та злочинне повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022", – наголосили в УІНП.