Пам'ятаємо про ціну!

 

Це жорстоко і незбагненно.

Може в цьому й моя провина.

Дві години назад за мене
невідомий солдат загинув.

       В нього - холод, а в мене - протяг.
       В нього - "нуль", а у мене - справи.
       Пролилися на теплий одяг:
       в нього кров, а у мене - кава.

Вітер бавиться; дощ скажений
не вгамується у долині.
Дві хвилини назад за мене
невідомий солдат загинув.

       В мене - ліжко, а в нього - вирва;
       й переляканий крик зозулі.
       В мене раптом в висках зболіло,
       а у ньому - чотири кулі.

Так жорстоко і так буденно,
мов життя й потойбіччя змова:
Дві секунди назад за мене
невідомий загинув знову.

       Вітер бавиться, свище хижо.
       Мій годинник рахує всюди:
       Рік. Хвилина. Година. Тиждень.
       Дві секунди. Одна секунда.